Ой, як же швидко ті роки летять.Нестримно, буйно, наче вітер в полі.Не так давно ще й нам по двадцять п’ять…І от, поглянь — шістдесят вже років школі.А тут же наша молодість пройшла,Ми, молоді, у ній дітей навчали.Робота наша творчістю була,І ми вершин в цій школі досягали.Творили, вчили, в авангарді йшли,Долали труднощі й перемагали.Професії ми віддані булиЙ дітей на крила мужньо піднімали.Знання давали, вчили доброті,Але найбільше — ми дітей любили.Й це придалося в їхньому житті,Бо надавало мужності і сили.Та час іде. Звучать нові пісніІ зміни відбуваються частіше.Ідуть нові та неспокійні дні,А люди стали дещо сміливіші.Та школа, школа — завжди той поріг,Де вчиться юнь і пробує літати.Тут починаються аж тисячі доріг,А вчителям тут треба працювати.То хай же школа завжди кличе насУ молодість та в юність повертає.Для кожного — це неповторний час,Бо школа нас зріднила і єднає.Нехай подує вітер перемінІ радість та удачу всім приносить.А чистий дощик із легких хмаринХай щастям вашу долю зросить.
