Розвиток інформаційної компетентності учнів на уроках інформатики

Розвиток інформаційної компетентності учнів на уроках інформатики

Кравчук Тетяна Петрівна

заступник директора з виховної роботи, вчитель інформатики Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №7 з поглибленим вивченням іноземних мов

У сучасному суспільстві вміння самостійно мислити, спираючись на знання й досвід, цінується набагато вище, ніж просто ерудиція, володіння більшим обсягом знань без уміння застосовувати ці знання для вирішення конкретних проблем. Тому якість освіти зараз пов'язують із умінням здобувати нові знання, застосовуючи їх у реальному житті.

Проблема ефективності педагогічного процесу може бути вирішеною лише за умови високої майстерності кожного педагога. Метою є якісні зміни результатів освіти – розвиток компетенцій. Під поняттям „компетентісний підхід” розуміємо спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (основних) і предметних компетенцій.

Термін „ключові компетенції” одержав в 90-ті рр.. ХХ ст. офіційне трактування як здатність до мобілізації наявних знань і досвіду в різних ситуаціях, як універсальне вміння діяти поза межами формальної освіти, у мінливих соціальних, економічних і культурних умовах.

Радою Європи ключовими компетенціями людини були визнані:

політична компетенція – це компетенція, без якої неможливе становлення суспільства з ліберальними цінностями, що живе за демократичними принципами;

соціальна компетенція – це здатність спільно чи самостійно приймати рішення і нести за них відповідальність;

мовна компетенція  полягає у  практичному володінні усним і писемним мовленням, рідною та іноземними мовами;

загальнокультурна компетенція передбачає здатність до життя в полікультурному суспільстві, терпимість і толерантність;

інтелектуальна компетенція визначає здатність учитися все життя і є основою професійного благополуччя та стабільності в суспільному й особистому житті;

інформаційна компетенція – це володіння новітніми технологіями (в тому числі вміння об’єктивно сприймати інформацію, що надається ЗМІ та засобами комунікації).

Наша школа повинна формувати нову систему універсальних знань, умінь і навичок, а також досвід самостійної діяльності й особистої відповідальності учнів, тобто сучасні ключові компетенції. Ідея компетентнісного підходу – одна із відповідей на питання, який результат освіти необхідний особистості. Формування компетентності учнів є сьогодні однією із найбільш актуальних проблем шкільного навчання, а компетентнісний підхід може розглядатися як вихід із проблемної ситуації, що виникла через протиріччя між необхідністю забезпечувати якість освіти та неможливістю вирішити це завдання традиційним шляхом за рахунок подальшого збільшення обсягу інформації, що підлягає засвоєнню. Мова йде про компетентність як про нову одиницю виміру освіченості людини. При цьому увага акцентується на результатах навчання, у якості яких розглядається не сума заучених знань, умінь, навичок, а здатність діяти в різних проблемних ситуаціях [1, с.60].

Однієї з найважливіших ключових компетентностей школярів є інформаційна компетентність. З перших днів навчання в школі учнів необхідно вчити працювати з різними джерелами інформації, тому що робота з інформацією у наш час стає необхідним інтелектуальним умінням. Показниками сформованості інформаційної компетентності є комп'ютерна грамотність учнів, уміння користуватися різними джерелами інформації, критично оцінювати й аналізувати її вірогідність, а також уміння переводити інформацію з одного виду в іншій.

Коли говорять про роль того чи іншого уроку в формуванні певних ключових компетенцій, то немає сумніву, що уроки інформатики покликані проводити формування та розвиток інформаційної компетенції учнів.

Отож, чим принципово урок інформатики відрізняється з інших навчальних предметів?

По-перше, наявністю спеціальних технічних засобів, насамперед - персонального комп’ютера для кожному учня, а також, задіяної у навчальному процесі оргтехніки, мультимедійних пристроїв.

По-друге, комп’ютерний клас, у якому проводяться уроки, організований особливим чином: кожен учень має, з одного боку, індивідуальне робоче місце, з другого - доступ до загальних ресурсів; відповіді біля дошки практикуються значно рідше, ніж на інших уроках, зате більше вітаються відповіді з місця; навіть візуальний контакт з однокласниками і вчителем будується дещо інакше, ніж на інших уроках. Це створює особливі умови для розвитку комунікативних компетентностей.

По-третє, саме на уроках інформатики учні активні, спостерігається самостійна діяльність. Створення їх певного власного продукту може бути природним чином організовано педагогом.

Нарешті, по-четверте, предмет інформатика відрізняє явна висока мотивація учнів. Зазвичай, цих уроків чекають, молодші заздрять старшим, хто вивчає інформатику. Якась явна "романтизація" комп’ютера та роботи з ним створює вчителю інформатики сприятливі початкові умови для роботи в класі, розвитку компетентності, визначення мети [2].

Розглянемо, які види діяльності у рамках предмета інформатики вчитель може організувати для розвитку інформаційної компетенції:

1.       Ознайомлення з комп’ютером, отримання технічних навичок роботи з основними та додатковими пристроями (монітор, клавіатура, мишка, навушники, колонки, принтер, сканер, web-камера  тощо).

2.       Володіння способами роботи з інформацією:

¾     пошук в каталогах, пошукових системах, ієрархічних структурах;

¾     вилучення інформації з різних носіїв;

¾     систематизація, аналіз і відбір інформації (різновиди сортування, фільтри, запити, структурування файловою системи, проектування баз даних і т.д.);

¾     технічні навички збереження, видалення, копіювання інформації тощо.

¾     перетворення інформації (з графічної - в текстову, з аналогової - в цифрову тощо.)

3.       Володіння навичками роботи з різними джерелами інформації (мультимедійні довідники, електронні підручники, Інтернет-ресурси, тощо.)

4.       Критичне ставлення до одержуваної інформації, вміння виділяти головне, оцінювати ступінь достовірності.

5.       Уміння застосовувати інформаційні і телекомунікаційні технології на вирішення широкого класу навчальних завдань [3].

Перший досвід дослідницької діяльності, спрямованої на одержання нової інформації, школярі здобувають вже на уроках інформатики в другому класі. Під час організації цієї роботи в початковій школі необхідно враховувати вікові психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Бажання досліджувати виникає тоді, коли об'єкт викликає інтерес. Завдання вчителя – підвести дитину до ідеї, у якій вона максимально реалізується як дослідник, розкриє кращі сторони свого інтелекту, одержить нові корисні знання, уміння й навички. Мистецтво педагога й полягає в тому, щоб допомогти школяру зробити такий вибір, який він вважав би своїм [4, с.25].

Ефективність будь-якого уроку при компетентнісному підході визначається не тільки тим, який обсяг інформації на уроці вчитель намагався дати дітям, а, насамперед тим, що саме вони взяли в процесі навчання для життя. Учнем можна назвати не того, кого вчитель учить, а того, хто в нього вчиться. Головне завдання вчителя – активізувати навчальне заняття, створити умови для включення учнів у роботу на всіх етапах діяльності, у дослідження, у пошук з відкриття нових знань. Активне використання проектної діяльності в школі формує в дітей уміння вирішувати актуальні для них проблеми. Важливим є те, що діти вчаться використовувати наявні в них знання, уміння. Поряд із цим, недостача знань спонукає дітей використовувати всі наявні ресурси: словники, довідники, Інтернет тощо. Необхідно навчити дітей, знаходячи потрібну інформацію під час роботи з різними джерелами, критично оцінювати інформацію, виявляючи її вірогідність.

Сучасний урок відрізняється інформаційною наповненістю, збільшенням частки самостійної навчальної діяльності учнів з різними джерелами інформації, високою інтерактивністю взаємодії учасників освітнього процесу, тобто, з використанням інформаційних технологій стає творчим та значно розширюється освітній процес. Компетентнісний підхід об'єктивно відповідає й соціальним очікуванням у сфері освіти, і інтересам учасників освітнього процесу.

Інформатика – це той предмет, де найбільшою мірою навчання для дітей перетворюється на захоплюючу діяльність, адже саме на цих уроках учень вчиться шукати, подавати, обробляти, передавати інформацію. Формуючи інформаційну компетентність учнів, забезпечується розвиток компетентності їх особистості та підготовка до успішного життя в сучасному суспільстві.

Література:

1.  Хуторской А.В. Ключовые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигми образования // Народное образование. – 2003. – №2. – С. 58–64.

2. Ємельянова, В.В. Формування інформаційних компетенцій під час уроків інформатики [Електронний ресурс] / В.В. Ємельянова // Інформаційні технології освіти - Режим доступу: ito.edu/2010/Tomsk/IV/IV-0-7.html, вільний.

3. Черних, Н.П. Формування ключових компетенцій на уроках "Інформаційні технології" [Електронний ресурс] / Н.П. Черних. - Питання Інтернет освіти. - Режим доступу: ipk.admin.tstu/sputnik/index/str/elekron_bibliot.files/Jornal/Vio_38/Vio_38/cd_site/Articles/art_3_5.htm, вільний.

4.  Болотов В. А., Сериков В. В. Компетентнісна модель: від ідеї до освітньої програми // Педагогіка. – 2003. – № 10. – С. 24–27.