Вітаю з Вербною неділею!

Котики пухнасті, гілочки вербові,
Стелимо сьогодні Йсусові під ноги,
А душа радіє, скоро Воскресіння,
Але попереду надлюдські терпіння.

Люди, що сьогодні кликали: "Осанна",
Завтра, відречуться й вигукнуть"Варава".
Насміх, глузування, бичування й муки,
Мантія червона і тростина в руки.

Та дорога Хресна і удари в спину,
І слова тужливі: Сину, Ти мій Сину.
Ще й пробиті руки, ноги, бік і серце,
На Хресті, за людство має Бог померти...

Будьмо й ми з Ісусом в дні Його останні,
Кожну хвилю серцем з Ним, в Його стажданні,
Бо пройшов за нас Він ті страшні терпіння,
І своєю смертю, нам дає спасіння.

Гілочки тоненькі, котики пухнасті,
Хай несуть у хату радість,мир і щастя,
Хай несуть у серце радість воскресіння
Хай направлять наші душі до спасіння.

Гілочки тоненькі,котики вербові,
Всіх благословляють,щоб були здорові,
Щоб жили в любові і достаток мали,
Щоб в молитві й з Богом діточки зростали.

Гілочки вербові сонце зігріває.
А душа радіє,а душа співає,
Бо вже близько свято,писанки і паска,
Бо на землю сходить Божа милість й ласка.
Бо уже,за тиждень,буде в нас Великдень!!!!!!


Чудодійні властивості верби за народними повірями:

• Вербою б'ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;
• Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;
• Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;
• Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;
• З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока;
• Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло;
• Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова";
• Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвороб, щоб вода очищалася;
• Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски