Мріє, станься живою

Як я умру, на світі запалає

Покинутий вогонь моїх пісень,

І стримуваний пломінь засіяє,

Вночі запалений, горітиме удень.

Вогонь пісень Лесі Українки - це незгасимий вогонь таланту, справжнього, від Бога. Донька Прометея, ​як назвали її люди, несла їм вогонь своїх поезій, цю іскру Божу, за життя і несе зараз, устами нашими, її нащадків. Тож нехай нев’янучими квітами вплітається у вінок безсмертя нашій Лесі літературно-музична композиція "Мріє, станься живою", яку 1 березня 2016 року підготували учні 7-А класу (класний керівник Козак Ольга Богданівна) Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №7 з поглибленим вивченням іноземних мов з нагоди вшанування 145-річчя від дня її народження.
Хай звучить слово Лесі і слово про Лесю.